Використання дидактичного матеріалу з логіко – математичного розвитку у роботі з дошкільниками.

 

Використання дидактичного матеріалу з логіко – математичного розвитку у роботі з дошкільниками.

(Виступ на педагогічну раду з досвіду роботи.)

                                             Підготувала Дудка З.Г.

Дидактичний матеріал захоплює жадібні дитячі руки

і через  ці руки розплющує ширше і правильніше їхні очі»

Марія Монтессорі

Сучасне суспільство хвилює, наскільки інтелектуально розвиненим буде наступне покоління, як і на якому етапі, не завдаючи шкоди здоров'ю дитини, здійснювати освітньо-виховний процес. Сьогодення вимагає від кожної людини нового мислення, тобто вміння приймати нестандартні рішення, розуміти закономірності, фантазувати та творчо мислити. На превеликий жаль, дошкільні заклади ще не завжди можуть творчо підходити до розв`язання всіх проблем через застарілі стереотипи: навчання звести до запам`ятовування і відтворення прийомів дії, типових способів вирішення завдань. Одноманітне, шаблонне

повторення одних і тих же дій, одноманітність дидактичного і роздавального матеріалів відвертає потяг до навчання. Дитина позбавляється радості відкриття і поступово може втратити здатність до творчості. Саме тому я визначила в роботі з дітьми серед показників життєвої компетентності дошкільника  показники логіко-математичної компетентності, які включають володіння дітьми математичними поняттями ( кількість, форма, величина, час, простір) та логічними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, впорядкування тощо) засобами цікавого дидактичного і роздавального матеріалів. Небагатьом вихователям вдається правильно включити дидактичний матеріал в процес навчання, щоб він приносив відчутну користь дітям, допомагав невимушено й легко сприймати математичні поняття і розвивав би малюків інтелектуально. Я поставила за головну ціль перетворити сухе математичне заняття в цікаві мандрівки математичними стежками за допомогою урізноманітнення наочності з широким використанням ІКТ.

Саме це обумовило вибір мною широкого проблемного питання «Використання дидактичного матеріалу з логіко – математичного розвитку у роботі з дошкільниками», над яким працюю впродовж кількох років. На першому етапі  я вирішила  за допомогою нестандартних ситуацій, казкових і фантастичних сюжетів для тривалих роздумів над фактами і явищами та інтуїтивно прийнятих рішень дітьми  навчити  визначати кількість предметів, співвідносити кількість із числом, а число з цифрою, розрізняти цифри між собою, так як число – одне з основних понять математики.

Аналізуючи уявлення дітей про світ математики, дійшла висновку, що діти цікавляться цією стороною оточуючого світу. Їм подобаються ігри і вправи, практичні завдання логіко-математичного напрямку, де можна проявити свої знання і вміння. Свою роботу спрямувала на ознайомлення дітей з множинами, цифрами та складом числа через використання дидактичного матеріалу, який є допоміжним і дієвим засобом. Практична робота з дітьми переконала: якщо у процесі формування математичних уявлень у дітей використовувати наочно-дидактичний матеріал, то цим досягається більш високий рівень інтелектуального розвитку. Якщо врахувати те, що саме наочно-дидактичні моделі є тією формою роботи, яка найбільш доступна дітям дошкільного віку, то результат засвоєння дитиною певного кола знань і умінь буде успішним.

Вимоги до дидактичного матеріалу

Дидактичний  матеріал має відповідати певним вимогам:

·    предмети для лічби та зображення мають бути відомі дітям, їх слід брати з навколишнього життя;

·    щоб учити дітей порівнювати кількість у різних сукупностях, потрібна різноманітність дидактичного матеріалу, що сприймається різними органами чуттів (на слух, візуально, на дотик);

·    наочно-дидактичний матеріал має бути динамічним, сучасним і в достатній кількості;

·    відповідати гігієнічним, педагогічним і естетичним вимогам.

Особливі вимоги ставляться до методики використання наочно-дидактичного матеріалу. При підготовці до занять  ретельно продумую, коли (у якій частині заняття), в якій кількості і як буде використано дидактичний матеріал, його треба правильно дозувати. Негативно позначається на результатах навчання як недостатнє використання його, так і надлишок, і надзвичайна різноманітність.

Вибір дидактичних матеріалів та посібників, поєднання їх  повинні залежати від мети та завдань, які треба досягти на занятті, від рівня засвоєння знань і навичок. Наочно-дидактичний матеріал не повинен використовуватись лише для активізації уваги.  Це дуже вузька мета.  Глибше аналізую дидактичні завдання і відповідно добираю  матеріал. Так, якщо діти дістають початкові уявлення про ті чи інші властивості, ознаки об’єкта, то обмежуються невеликою кількістю посібників. У молодшій групі, ознайомлюю дітей з тим, що множина складається з окремих елементів, демонструю множину однакових кілець на підносі. Цього буває досить для одного заняття. Для того, щоб показати дітям різні зв’язки, відношення,  поєдную  кілька видів і форм наочності. Наприклад, при вивченні кількісного складу числа з одиниць  використовую різні іграшки, геометричні фігури, таблиці та створені мною презентації «Пригоди Маші». На закріплення пропоную такі дидактичні ігри «Жучок сонечко», «Веселі будиночки», «Погодуй крокодильчика», «Веселий дощик», «Райдуга».

Як правило, на занятті з логіко-математичного розвитку  використовую багато посібників, тому дуже важливо продумати місце й порядок розміщення їх. Демонстраційний матеріал  розміщую у зручному для користування місці, у відповідній послідовності. Після використання певного наочного матеріалу його  прибираю, щоб не відволікати увагу дітей. З цією метою  використовую коробочки, серветки, ширмочки. Роздавальний матеріал дітям молодшої групи  даю в індивідуальних конвертах, коробках, на підносах, старшої групи — на спільному підносі на кожен стіл.

Треба навчити дітей користуватися роздавальним матеріалом. Для цього  стежу, щоб діти свідомо і самостійно виконували практичні дії, акуратно брали матеріал правою рукою, розміщували його відповідно до завдання, після роботи з ним клали на місце. Обов`язковою вимогою є використання роздавального матеріалу на кожному занятті з метою розширення, узагальнення і закріплення отриманих знань.

Використання дидактичного матеріалу — не самоціль, а лише засіб, який забезпечує успішне навчання. Ефективність навчання досягається поєднанням слова вихователя і засобів наочності, оскільки розвиток творчого мислення дошкільників проходить такі стадії розвитку, як наочно-дійове, наочно-образне, причинне, евристичне і словесно-логічне.

Завдяки дидактичному матеріалу вдається сконцентрувати увагу та викликати інтерес навіть у самих незібраних дітей дошкільного віку. Дидактичний матеріал для занять яскравий, динамічний, постійно можу змінювати. Він сприяє  підвищенню ефективності навчання, допомагає включати дітей у практичну діяльність, полегшує  засвоєння і усвідомлення ними матеріалу, викликає інтерес. При залученні дітей до підготовки матеріалів до заняття - дає додаткові переваги.  Привчаю дітей раціонально розміщувати його і швидко вибирати потрібний за інструкцією.

  З вивчення  матеріалу з кількісної та порядкової лічби я  використовую такі  ігри: «Цифровий ланцюжок», «Порахуй предмети», «Цифрове дерево», «Грибні нерівності», «Білчинні нерівності». Для закріплення геометричних фігур використовую «Добери пари до рукавичок», «Куди заховався колобок», «Веселі кольори», «Предмети та Фігури», закріпити частини доби допомагають ігри «День та ніч», «Що спочатку, що потім». Вивчаючи величину предметів використовую дидактичні ігри такі, як «Посели ведмедика», «Підбери стілець ведмедику», «Веселі ялиночки», «Кольорові будиночки».

 Отже, застосовуючи з дошкільниками дидактичний  матеріал на заняттях з логіко – математичного розвитку, я переконалася в їх доцільності.  В ігровій формі я прищеплюю знання з області математики, виконуючи різні дії, розвивають пам'ять, мислення, творчі здібності, навчаю міркувати, доводити свою думку, обґрунтовувати її, робити висновки. Діти вільно працюють з дидактичним матеріалом, це сприяє  розвитку у дітей мислительних умінь: порівняння, аналізу, класифікації, узагальнення, кодування і декодування інформації; засвоєнню елементарних навичок алгоритмічної культури мислення та формує  пізнавальні процеси: сприйняття, пам'ять, увагу, уяву, творчі здібності та креативність.